1. Повне місячне затемнення 21 січня

Земля, як і будь-які предмети на ній, відкидає в міжпланетний простір тінь внаслідок освітлення її Сонцем. Місяць, природний супутник нашої планети, час від часу потрапляє в таку тінь (або лише у півтінь), що спричиняє його затемнення. У першому випадку повне, а в другому ― часткове.

Вигляд західної ділянки зоряного неба о 7 годині 21 січня 2019 р. на широті Києва під час повного місячного затемнення. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Місяць почне входити у півтінь Землі о 4 год 36 хв київського часу. Повне затемнення почнеться о 6 год 41 хв, його максимальна фаза настане о 7 год 12 хв, а закінчиться воно о 7 год 43 хв. Друга половина повної фази затемнення відбуватиметься на ранковому небі — Сонце зійде в цей день на широті Києва о 7 год 48 хв, а громадянські присмерки почнуться о 7 год 12 хв, тобто саме в той момент, коли Місяць буде найбільш затемнений. Затемнення закінчиться о 9 год 48 хв, коли Місяць вийде з півтіні Землі.

2. Міні-парад планет 1 березня

У перший день календарної весни планети Юпітер, Сатурн і Венера влаштовують «парад» на вранішньому небі. В ньому візьме участь також Місяць, який буде лежати між Юпітером і Сатурном.

Вигляд південно-східної ділянки зоряного неба о 6 год 00 хв київського часу 1 березня 2019 р. на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

3. Сполучення Меркурія і Марса 18 червня

Дві планети — Меркурій і Марс — лежатимуть близько одна від одної на вечірньому літньому небі. Такі явища в астрономії називають сполученнями. Хоча на мінімальну відстань планети підійдуть вдень, але до свого заходу ввечері будуть іти небом поруч. Звертаю увагу на те, що світила міститимуться низько над обрієм — щоб їх побачити, треба обрати місце з відкритим горизонтом.

Вигляд західної ділянки зоряного неба о 22 год київського часу 18 червня 2019 р. на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

4. Часткове місячне затемнення 16—17 липня

Вигляд південної ділянки зоряного неба о 1 год 17 липня 2019 р. на широті Києва під час часткового місячного затемнення. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Місяць почне входити у півтінь Землі о 21 год 43 хв київського літнього часу. Часткове затемнення почнеться о 23 год 01 хв, а закінчиться вже 17 липня о 01 год 59 хв. Місяць вийде з півтіні Землі о 3 год 17 хв 36 с.

5. Максимум зорепаду Персеїди 13 серпня

Усі зорепади, які ми можемо спостерігати на Землі, «влаштовують» дрібні космічні тіла (пилинки й частинки), що проникають в атмосферу планети й «випаровуються» в ній. Упродовж року діє кілька зорепадів, «прив’язаних» до конкретних дат. Ця прив’язка зумовлена тим, що Земля в своєму орбітальному рухові навколо Сонця в якийсь момент перетинає рій космічного «сміття» ― найчастіше воно є залишками певної комети, або тієї, що існує досі, чи тієї, яка існувала колись. Одним з таких зорепадів є Персеїди — метеорний потік, породжений кометою Свіфта ― Туттля.

6. Проходження Меркурія перед диском Сонця 11 листопада

Зверніть увагу! Любуватися цим явищем можна лише за допомогою телескопа. Його треба оснастити спеціальним фільтром, або демонструвати зображення Сонця на екран. Дивитися в телескоп на Сонце без захисту очей заборонено!!!

Внутрішні планети (до них належать Венера і Меркурій) для спостерігача, який перебуває на Землі, час від часу проходять перед диском Сонця. Це явище, в астрономії його називають транзитом планети, нині використовують для пошуку екзопланет, тобто планет біля інших зір.

Початок явища — входження Меркурія на диск Сонця (перший зовнішній контакт) ― відбудеться о 14 год 35 хв київського часу. Найменша відстань від центра сонячного диска буде о 17 год 19 хв. Закінчиться проходження, коли тінь Меркурія «відірветься» від краю диска Сонця (четвертий зовнішній контакт), о 20 год 04 хв. Оскільки Сонце в цей день на широті Києва зайде за обрій приблизно в 16 год 20 хв, то в Україні можна буде бачити навіть не всю першу половину транзиту.

7. Покриття Місяцем планети Юпітер 28 листопада

Ще один вид затемнень, які можна спостерігати на зоряному небі, — це покриття Місяцем зір, планет та астероїдів. Зауважу, що такі явища досі цікавлять астрономів, бо дають змогу вивчати як особливості Місяця, так і того об’єкта, який він покриває.

Покриття Місяцем планети Юпітер особливе тим, що відбуватиметься вдень. Моменти покриття і відкриття планети нетривалі: перший настане близько 12 год київського часу, а другий — через одну годину. Під час спостережень треба бути обачними, щоб не направити бінокль чи телескоп на Сонце. Воно буде міститися на 24 кутових градусів праворуч, тобто на захід, від Місяця.