Великий адронний колайдер (англ. Large Hardon Collider, LHC) - прискорювач заряджених частинок на зустрічних пучках, призначений для розгону протонів і важких іонів (іонів свинцю) і вивчення продуктів їх зіткнень. Колайдер побудований в науково-дослідному центрі Європейської ради ядерних досліджень (фр. Conseil Europeen pour la Recherche Nucleaire, CERN) на кордоні Швейцарії та Франції, неподалік від Женеви. За станом на 2008 рік Великий адронний колайдер є найбільшою експериментальною установкою у світі. Великий названий за своїх розмірів, довжина основного кільця прискорювача складає 26 659 м; адронним - через те, що він прискорює адрони, тоб-то частинки, які складаються з кварків; колайдером (англ. collide - стикатися) - через те, що пучки частинок прискорюються в протилежних напрямках і стикаються в спеціальних місцях. Фінансування та розробка проекту здійснюється більш ніж 10 000 науковців та інженерів, представниками різних університетів та лабораторій з понад 100 країн світу. Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора діаметром 27 км) на глибині 175 м (570 футів) під землею. |
На ВАК було встановлено шість детекторів, розміщених у міжсекційних блоках. Двоє із них - ATLAS та CMS (Компактний мюонний соленоїд) - великогабаритні колайдери, головною ціллю яких є фіксування елементів. ALICE (Великий іонний колайдер) та LHCF є набагато меншими та обмеженими операційно.
ATLAS - один із двох детекторів з широкою сферою функціонування з метою нових відкриттів та відповідей на старі запитання.
CMS - детекрот з широкою сферою функціонування, котрий "полює" на бозони Хіггса і шукає природу походження темної матерії.
ALISE - вивчатиме "рідину" форму матерії, відому як кварк-глюонна плазма, короткий проміжок існування якої виникає відразу після Великого вибуху.
LHCb - вивчати рівну кількість матерії та антиматерії, яка вивільняється після Великого вибуху.